У Ніжині демонтують пам'ятник Леніну

Міська рада міста Ніжин (Чернігівська область) прийняла рішення прибрати пам'ятник Леніну з центральної площі міста.

Про це повідомляє прес-служба партії "ВО "Свобода".

З ініціативи депутата-"свободівця" Володимира Боровика сесія Ніжинської міськради прийняла рішення демонтувати пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській імперії 1917 року.

Депутати звернулися до Чернігівської обласної ради з проханням зняти з обліку пам’ятників об’єкт "Пам'ятник В. І. Леніну" і демонтувати його.

Також міськрада ухвалила рішення про створення тимчасової депутатської комісії з питань перейменування назв вулиць і площ міста. Очолив її все той же Боровик – викладач Ніжинського державного університету імені Гоголя.

Нагадаємо, 20 грудня 2011 року суд визнав незаконним здійснений у 2008 році демонтаж пам'ятника Леніну з центральної площі Черкас.

На почату грудня 2011 року закарпатські комуністи заявили, що вимагають повернути в центр Ужгорода пам'ятник Леніну, демонтований у 1991 році. Тим часом греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча на єпископа Андрія Бачинського.

У листопаді нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

У квітні на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.