Європарламент вимагає від української влади не ховати архіви КГБ

Резолюція Європарламенту від 1 грудня 2011 року містить рекомендації для європейських чиновників на переговорах між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію. Серед іншого йдеться про забезпечення доступу до колишніх секретних радянських архівів.

Про це повідомляє ЦДВР. 

"Забезпечити, щоб українська влада зробила архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, оскільки це є основним для успішного національного примирення, зокрема, з урахуванням жорстокостей, що мали місце в XX столітті", — написано в документі Європарлементу.

Згортання процесів демократизації в Україні проявилося зокрема в ускладненні доступу до колишніх радянських архівів, що неодноразово відзначали експерти.

"Тому в рекомендаціях Європарламенту від 1 грудня українській владі однозначно вказали на необхідність відкриття архівів як важливої передумови побудови відкритого демократичного суспільства та підписання Угоди про асоціацію, — наголосив історик Володимир В’ятрович. - Адже надання доступу до інформації про функціонування репресивних органів є важливим індикатором того, що влада засуджує і не планує використовувати подібних практик сьогодні чи будь-коли у майбутньому".

Нагадаємо, директора архіву СБУ у 2008-2010 роках Володимира В’ятровича, який проводив системне розсекречення колишніх радянських архівів, було звільнено після приходу до влади президента Віктора Януковича.

8 вересня 2010 року Служба безпеки України затримала, впродовж 14,5 годин допитувала і конфіскувала електронні копії документів та наукові праці історика Руслана Забілого. Після того обшуки і конфіскації проведено в музеї "Тюрма на Лонцького".

Кримінальна справа проти істориків, яких обвинувачують у спробах розголосити державну таємницю, досі відкрита, незважаючи на те, що згідно з українським законодавством історичні документи не містять державної таємниці.

Восени 2011 року на саміті глав держав і урядів СНД низка країн на чолі з Росією взяли на себе зобов’язання не розкривати свої радянські архіви без згоди інших держав, для яких ці документи можуть "становити загрозу національній безпеці". Запрошували і Україну, але наше МЗС заявило про відмову від приєднання до цієї угоди.

Про те, як користуватися архівами КГБ та іншими радянськими джерелами, читайте на "Історичній Правді".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.