У Луцьку і далі забороняють використовувати радянську символіку

Сесія Луцької міської ради відхилила протест прокурора на рішення міської ради "Про заборону розміщення радянської символіки в місті Луцьку".

Про це повідомляє прес-служба партії "ВО "Свобода".

Депутатський корпус взяв до уваги рекомендації постійної комісії з питань регламенту на чолі з головою фракції ВО "Свобода" Святославом Боруцьким.

"За нами стоїть 6 мільйонів людей, які загинули від голодоморів, - звернувся до колег депутат-"свободівець" Сергій Сівак. - У Луцькій тюрмі загинуло 2 тисячі осіб, в тюрмі на Лонцького – 6 тисяч. Душі невинно закатованих українців дивляться в цей час на нас".

"Більшої дурниці у своєму житті я не читав, - прокоментував протест прокурора Боруцький. - Прокуратура підміняє собою Конституційний Суд. Де саме прописане використання совєцької окупаційної символіки і в якій Конституції? Соромно, що в Луцьку підняли це питання. Я пропоную відхилити протест прокурора як безпідставний".

Нагадаємо, що минулого року ряд місцевих рад заборонив використання радянської символіки. За даними соціологічного центру "Софія", у травні 2011 року 65% українців не схвалювали таке рішення.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

У грудні Комуністична партія України заявила, що за гроші, отримані в якості компенсації за знищений бюст Сталіна, встановить монумент Сталіну в Луцьку.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.