У Києві презентують альбом про книжкову графіку 1918-21 років

Видавництво "Дух і Літера" запрошує на презентацію альбому-каталогу Гілеля Казовського "Книжкова графіка митців Культур-Ліґи", яка відбудеться 18 січня о 18:00 у книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3 (ст. м. "Золоті ворота").

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Учасники:

    Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
    Павло (Пінхас) Фішель, художник книги
    Дмитро Горбачов, мистетствознавець

Художній альбом "Книжкова графіка художників Культур-Ліґи" представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. 

Альбом – свого роду продовження книги "Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років". Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

Афіша презентації

У модерністській культурі, відданість якій було задекларовано в ідеології Культур-Ліґи, ілюстрована книга була однією з найважливіших царин синтезу мистецтв і художніх експериментів. Водночас, єврейська ілюстрована книга неминуче ввібрала в себе весь комплекс властивих тільки єврейській літературі й мистецтву естетичних пошуків та ідеологічних протиріч.

Це все в усій повноті відобразилося у книжковій графіці художників, пов’язаних з Культр-Ліґою. Тому, створені ними в цей період ілюстровані книжки, є не лише важливим етапом їхньої творчої біографії, а й, либонь, одним із найбільш яскравих і переконливих свідчень пошуків національної культури і досягнень єврейського художнього авангарду першої чверті ХХ століття.

До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.

Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій публікуються вперше.

Книга починається з ґрунтовної статті ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.