Як виглядають табори ГУЛАГу сьогодні - виставка

17 січня 2012 р. о 13.00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відбудеться відкриття фотовиставки "Відрядження в один кінець: Колима/ ГУЛАГ/ Аляска" – про минуле сталінських концтаборів та про те, як виглядають сьогодні ці закинуті місця.

 

Це виставка трьох фотохудожників – харків'янина Володимира Оглобліна, жителя Черкас Володимира Манькути та жителя російського Магадана Андрія Ларіонова, які побували там, де ще збереглися сліди колишніх таборів ГУЛАГу.

"Відрядження в один кінець" - назва не випадкова: саме так називали відправку політв'язнів на роботу на Колиму, звідки не було вороття. У деяких "відрядженнях" ув'язнені, навіть найміцніші, витримували не більше 3-5 місяців.

 

Виставка у кольорових великоформатних світлинах, мапах, цитатах історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях харківського фотохудожника Володимира Оглобліна розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено зокрема й на Колимі.

Автори виставки кажуть, що її метою є нагадати про те, що тема ГУЛАГу не може бути забута до тих пір, поки не буде офіційного покаяння за злочини радянської влади проти народу.

Виставка експонуватиметься з 17 січня до 17 лютого 2012 року, вхід вільний, без вихідних.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.