Депутати хочуть продати Юсупівський палац у Криму

Верховна Рада проголосувала за виключення зі списку заборонених до приватизації об’єктів Юсупівського палацу в Кореїзі біля Ялти.

Про це пише БЮТівець Сергій Терьохін у статті для "Української правди".

Він зазначає, що в останній день сесії більшість підтримала урядову програму приватизації державної власності.

"Перед фінальним голосуванням депутат Бондар, який представляє закон, запропонував підтримати нову правку, якої і в помині не було в першому читанні", - стверджує Терьохін.

При цьому Терьохін нагадує, що це заборонено статтею 116 закону про Регламент.

Загальний вигляд палацу

Юсупівський палац був побудований восени 1910 року за проектом видатного архітектора Миколи Краснова.

Корєїзськой маєток належав князю Феліксу Юсупову, графу Сумарокову-Ельстон, генерал-губернатору Москви. Спадкоємцем маєтку став Фелікс Юсупов-молодший, чиє ім'я увійшло в історію у зв'язку з участю у вбивстві Григорія Распутіна в грудні 1916 року.

У 1920 році палац був націоналізований. Там був організований будинок відпочинку для вищого керівництва ГПУ, потім НКВД. Організатор і перший голова ВЧК Фелікс Дзержинський із задоволенням відпочивав тут в 1925 і 1926 роках.

 Двір палацу

Сталін облюбував Юсупівський палац ще перед Другою світовою війною, приїжджав сюди на відпочинок і після перемоги. Сталін зробив цю будівлю своєю резиденцією і офіційним місцем перебування радянської делегації під час Ялтинської Конференції лідерів країн антигітлерівської коаліції.

У 1993 році Юсупівський палац (колишня держдача СРСР № 4) було повернено до державної власності України і практично негайно передано в оренду приватній фірмі. Тепер термін оренди закінчився.

У лютому 2011 року Державне управління справами при президенті України відмовилося віддавати Юсупівський палац виконавчій владі Криму для створення там музею.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.