Усі розділи
Допомогти проекту

Юсупівський палац і далі заборонено продавати - "регіонал"

Сергій Терьохін помилився - Юсуповський палац не виключали зі списку заборонених до приватизації об'єктів.

18 січня 2012

Про це повідомляє офіційний сайт Партії регіонів з посиланням на нардепа Василя Кисельова.

"Терьохін, певно, під впливом новорічних гулянь, побачив у законі можливість для приватизації Юсупівського палацу - перлини Криму, - сказав Кисельов. - Але на підпис спікеру ліг і був підписаний закон без змін, які примарилися Терьохіну".

16 січня 2012 року нардеп (БЮТ) Сергій Терьохін заявив, що більшість ВР підтримала урядову програму приватизації державної власності, в яку в останній момент було додано пункт про виключення зі списку заборонених до приватизації об'єктів Юсупівського палацу в Криму.

У лютому 2011 року Державне управління справами при президенті України відмовилося віддавати Юсупівський палац виконавчій владі Криму для створення там музею.

Теми
Дивіться також
Україна просить ООН визнати депортацію кримських татар геноцидом
Сюргюн впродовж півстоліття. Документи КГБ про повернення кримських татар на Батьківщину доступні онлайн
3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція
АНОНС: Кримськотатарська ніч у НМІУ та виставка про культуру кримців
Меджліс: Депортацію кримських татар треба визнати геноцидом у судовому порядку
Тексти

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.
2 грудня 2020 — Максим Майоров

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.
1 грудня 2020 — Михало Костів, Іван Петренко

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.
30 листопада 2020 — Радомир Мокрик

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.
30 листопада 2020
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
3 грудня, 11:00

У джунглях Амазонії знайшли тисячі доісторичних малюнків. ФОТО

3 грудня, 10:45

На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

3 грудня, 10:32

2 грудня розпочався офіційний візит делегації УІНП до Польщі

3 грудня, 10:19

УІНП вимагає демонтувати пам’ятник Фрунзе на Полтавщині

Всі новини