Ставку Гітлера здають в оренду

Головна ставка Адольфа Гітлера "Вольфсшанце" ("Вовче лігво"), розташована на території сучасної Польщі, здається в оренду.

Про це повідомляє "УП.Життя" з посиланням на The Telegraph.

Кожен, хто згодиться викласти близько 140 тисяч доларів, може стати тимчасовим господарем 13 гектарів лісу з історичними спорудами.

Із 1941-го до 1944-го "Вовче лігво" було мозковим центром нацистської військової машини.

Збудовані гітлерівцями бомбосховища могли вмістити 2 тисячі осіб, обслуговуючого персоналу і охоронців.

Саме тут відбувся невдалий замах на Гітлера. В липні 1944-го полковник Клаус фон Штауффенберг приніс на одну з нарад вибухові пристрої. Життя фюрера тоді врятував лише випадок – місце засідання перенесли, а сам смертоносний кейс за секунди до вибуху переставили.

Читайте також про замах на Гітлера 1939 року

Під час відступу німецької армії більшість бункерів були підірвані.

У "Вовчому лігві"

"Відбудувати бункери неможливо. Нас більше турбує, як зробити це місце більш привабливим для туристів, включаючи ремонт готелю та ресторану", - зазначив представник Служби лісового господарства Польщі Зенон Пйотровіч.

Влітку 2011-го повідомлялося, що щороку "Вовче лігво" відвідують 250 тисяч туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет прибутки від туризму.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.