Спецпроект

Родичі жертв Волинської трагедії проти польського аналогу "Криївки"

Відкритий у липні в центрі міста Замостя бар "Слава" не сподобався нащадкам жертв Волинської трагадії через гасло "Слава Україні!" і тризуб, розміщені над входом у заклад громадського харчування.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

В меню бару, розташованого на території Старого міста - галушки, борщ, грінки зі смальцем, піцци "Львівська", "Козацька" і "Євро-2012".

Над входом висить напис "Слава Україні", що дуже обурює Яніну Каліновську, голову замостського "Товариства пам'яті поляків, убитих на Волині".

"Те гасло було закликом українських націоналістів з ОУН-УПА на чолі з Бандерою до масових, кривавих убивств поляків на Волині, землях Замостя і не тільки", - говорить Каліновська.

У листопаді товариство Каліновської звернулося до мера Замостя щодо "усунення українських символів з бару на вулиці Соляній", щоб "придушити народження українського націоналізму".

Вхід до бару. Фото: mmzamosc.pl

Власник бару "Слава" Павел Левенда говорить, що в назві закладу немає жодних націоналістичних мотивів: "Наша кнайпа об'єднує поляків та українців". За словами Левенди, польські туристи, які відвідують Замостя, теж задоволені баром і його атмосферою.

Всередині закладу - стилізовані прикордонні стопи, дерев'яний пост українського прикордонника, народне вбрання, вишиванка, а на стіні намальовано тризуб.

Герб України теж ображає Каліновську: "Для нас він завжди асоціюватиметься з вилами, якими убивали поляків".

Мер Замостя досі не відповів на листа родичів жертв польської трагедії.

Тами часом на сайті "Ґазети Виборчої" стартувало опитування "Чи вважаєте ви, що гасло "Слава Україні" і тризуб ображають національні почуття поляків?".

Станом на сьогодні 65% відповіли "Так. Власник бару в Замості має мати більше такту" і 32% - "Ні. То тілько елемент облаштування бару. Давайте зберігати здоровий ґлузд".

Нагадаємо, у жовтні 2010 року нардеп від ПР Олег Царьов заявив, що львівський ресторан "Криївка" треба закрити "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Читайте на "Історичній Правді" про Волинську трагедію

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.