МІНКУЛЬТ ОТРИМАВ СОФІЮ КИЇВСЬКУ І... ЗВІЛЬНИВ ЇЇ ДИРЕКТОРА

Міністр культури Михайло Кулиняк звільнив директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську, яка займала цю посаду з 2000 року.

Про це пише "Коммерсант".

Таке рішення Кулиняк мотивував тим, що екс-директор "Софії" не виконала низки наказів Мінкульту.

Для самої Куковальської відставка стала несподіванкою: "Я другий тиждень перебуваю на лікарняному, і про наказ міністра мені розповіли мої співробітники. Його привіз в "Софію" і показав моїм заступникам не представник відділу кадрів, а заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкульту Сергій Тур. У наказі говориться, що мене звільняють від займаної посади з дня мого виходу на роботу".

Куковальська переконана, що таким чином проводиться політика "зачищення директорів найбільших заповідників і музеїв України".

"Причин, того, що відбувається, я не знаю. З моєї сторони ніяких порушень немає. З моменту передачі заповідника в управління Мінкульту нас упродовж року перевіряли СБУ, КРУ й прокуратура. Порушень виявлене не було. Думаю, міністр хоче розставити на ключові пости лояльних людей", - сказала вона.

За інформацією "Коммерсанта", новим головою "Софії Київської" стане директор науково-дослідного інституту памяткоохоронних досліджень Олена Сердюк.

 

За даними "Історичної Правди", у своєму наказі Кулиняк посилається на записку директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей  Вінграновського, який визнав роботу заповідника за 4 місяці після передачі його у відомство Мінкульту незадовільною.

Нагадаємо, "Софія Київська" перейшла у підпорядкування Мінкульту указом президента Януковича у квітні 2011 року.

У червні 2011 року міністр культури Кулиняк пообіцяв, що "структуру заповідника та його кадровий потенціал" буде збережено.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.