МІНКУЛЬТ ОТРИМАВ СОФІЮ КИЇВСЬКУ І... ЗВІЛЬНИВ ЇЇ ДИРЕКТОРА

Міністр культури Михайло Кулиняк звільнив директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську, яка займала цю посаду з 2000 року.

Про це пише "Коммерсант".

Таке рішення Кулиняк мотивував тим, що екс-директор "Софії" не виконала низки наказів Мінкульту.

Для самої Куковальської відставка стала несподіванкою: "Я другий тиждень перебуваю на лікарняному, і про наказ міністра мені розповіли мої співробітники. Його привіз в "Софію" і показав моїм заступникам не представник відділу кадрів, а заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкульту Сергій Тур. У наказі говориться, що мене звільняють від займаної посади з дня мого виходу на роботу".

Куковальська переконана, що таким чином проводиться політика "зачищення директорів найбільших заповідників і музеїв України".

"Причин, того, що відбувається, я не знаю. З моєї сторони ніяких порушень немає. З моменту передачі заповідника в управління Мінкульту нас упродовж року перевіряли СБУ, КРУ й прокуратура. Порушень виявлене не було. Думаю, міністр хоче розставити на ключові пости лояльних людей", - сказала вона.

За інформацією "Коммерсанта", новим головою "Софії Київської" стане директор науково-дослідного інституту памяткоохоронних досліджень Олена Сердюк.

 

За даними "Історичної Правди", у своєму наказі Кулиняк посилається на записку директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей  Вінграновського, який визнав роботу заповідника за 4 місяці після передачі його у відомство Мінкульту незадовільною.

Нагадаємо, "Софія Київська" перейшла у підпорядкування Мінкульту указом президента Януковича у квітні 2011 року.

У червні 2011 року міністр культури Кулиняк пообіцяв, що "структуру заповідника та його кадровий потенціал" буде збережено.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".