Спецпроект

Мінкульт обіцяє не чіпати Софію, а навпаки

Міністерство культури сприятиме збереженню Національного заповідника "Софія Київська" як цілісного музейного та майнового комплексу.

Про це повідомила прес-служба Міністерства культури і туризму.

Чиновники обіцяють "дотримуватися виваженої політики в питанні взаємовідносин державного музею і релігійних конфесій".

"Жодних радикальних заходів, які б негативно впливали на архітектурно-історичні пам'ятки, допущено не буде", ішлося під час зустрічі міністра культури Михайла Кулиняка з колективом "Софії Київської", на якій міністр також повідомив, що структуру заповідника та його кадровий потенціал буде збережено.

Кулиняк запевнив, що буде вирішено проблеми завершення реставрації інженерних мереж на території Національного заповідника "Софія Київська", а для розміщення фондових колекцій виділять відреставровані площі.

Нагадаємо, що розпорядженням Кабміну від 9 червня 2011 р. цілісний майновий комплекс Національного заповідника "Софія Київська" передано у сферу управління Міністерства культури.

 

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.