Голова Держархіву хоче круглий стіл щодо доступу до архівів

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург дала публічну обіцянку сісти за круглий стіл з істориками та обговорити проблеми доступу до архівів радянського періоду, зокрема щодо доступу до інформації про жертв репресій та порушення прав людини.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На прес-конференції в УкрІнформі Гінзбург пообіцяла розібратися із наданими фактами порушення права науковців та родичів жертв радянських репресій на доступ до інформації.

Керівник Держархіву дала згоду ЦДВР взяти участь у публічній дискусії у формі круглого столу з питань доступу до архівів радянського періоду та інформації про злочини проти прав людини та жертв політичних репресій. Такий круглий стіл має відбутися в лютому.

"Зміни до головного архівного закону повинні врахувати вимогу Європарламенту зробити архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, - наголосила представник ЦДВР Ярина Ясиневич. - Цього хочуть і сотні тисяч родин, в яких люди постраждали від репресій".

"Давайте зберемося в лютому, навіть раніше, бо ці питання дуже нагальні і їх треба розв’язувати", — погодилася на обговорення Ольга Гінзбург.

Нагадаємо, що проголосовані в першому читанні зміни до закону "Про національний архівний фонд та архівні установи" не враховують питання спрощення доступу до архівів. Існуюча практика показує, що архівні чиновники довільно трактують поняття "конфіденційної інформації".

Зокрема, проведене ЦДВР експертне опитування засвідчило, що 86% дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.