Голова Держархіву хоче круглий стіл щодо доступу до архівів

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург дала публічну обіцянку сісти за круглий стіл з істориками та обговорити проблеми доступу до архівів радянського періоду, зокрема щодо доступу до інформації про жертв репресій та порушення прав людини.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На прес-конференції в УкрІнформі Гінзбург пообіцяла розібратися із наданими фактами порушення права науковців та родичів жертв радянських репресій на доступ до інформації.

Керівник Держархіву дала згоду ЦДВР взяти участь у публічній дискусії у формі круглого столу з питань доступу до архівів радянського періоду та інформації про злочини проти прав людини та жертв політичних репресій. Такий круглий стіл має відбутися в лютому.

"Зміни до головного архівного закону повинні врахувати вимогу Європарламенту зробити архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, - наголосила представник ЦДВР Ярина Ясиневич. - Цього хочуть і сотні тисяч родин, в яких люди постраждали від репресій".

"Давайте зберемося в лютому, навіть раніше, бо ці питання дуже нагальні і їх треба розв’язувати", — погодилася на обговорення Ольга Гінзбург.

Нагадаємо, що проголосовані в першому читанні зміни до закону "Про національний архівний фонд та архівні установи" не враховують питання спрощення доступу до архівів. Існуюча практика показує, що архівні чиновники довільно трактують поняття "конфіденційної інформації".

Зокрема, проведене ЦДВР експертне опитування засвідчило, що 86% дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації.

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.