У буклеті про Київ до Євро-2012 забуто історію столиці

До Євро-2012 за бюджетні кошти київська влада підготувала спеціальний буклет п’ятьма мовами, який повинен розказати гостям столиці про Київ. Але в ньому не згадано про найвизначніші історичні пам'ятки.

За дорученням оргкомітету Всеукраїнської акції "7 чудес України" до голови КМДА Олександра Попова звернулися історик, віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко і голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вражає, що в згаданому буклеті повністю виключено історію Києва як столиці Давноруської та Козацької держави, - зазначається у зверненні. - Якщо читати буклет, то складається враження, що усе найцінніше історії Києва трапилось в часи Російської імперії чи Радянського Союзу, що не відповідає дійсності".

Серед об’єктів, які рядять відвідати туристам, значну частину відвідати просто неможливо. Наприклад, Маріїнський палац та Замок Ричарда, які багато років закриті для відвідувачів через реставрацію, що триватиме ще роками. А Будинок з химерами, що є офіційною резиденцією Президента, відкритий для відвідувань дуже нечасто.

Натомість вони забули включити до переліку того, що необхідно відвідати гостям столиці: Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівську церкву, Володимирський собор, найбільшу в світі жіночу скульптуру - "Батьківщину-мати" чи, приміром, обличчя Києва – вул. Хрещатик та Майдан Незалежності.

"Практично та ж ситуація і з відомими киянами. До їх числа не потрапили: всесвітньовідомий піаніст В. Горовиць, танцювальник С. Лифарь, скульптор О. Архипенко, художник К. Малевич, спортсмен та рекордсмен по кількості отриманих олімпійських нагород Б. Шахлін, які давно стали візитівками багатьох культур", - наголошується у зверненні.

Дивною виглядає ситуація, коли туристам не пропонують відвідати жоден музей, серед яких є ті, що володіють унікальними зібраннями. Це Національний художній музей України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків тощо.

"Ми не звертаємо уваги на фінансову сторону питання, адже готуючись до Євро-2012 нашою владою було зроблено чимало більш значних марних витрат, - заявили Бригинець і Томенко. - Тому готові від імені Оргкомітету безкоштовно залучити до створення оновленої версії рекламного буклету відомих і авторитетних фахівців у галузі києвознавства, історії, архітектури та культури".


 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.