МУЗЕЙНІ ФОНДИ НЕ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ - МІНКУЛЬТ

Міністерство культури України не передаватиме музейні фонди у золотовалютні резерви НБУ, заявив глава відомства Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До мене доходять такі коментарі, що Міністерство мало не готує вже музейні фонди, щоб передати їх в золотовалютні резерви, - сказав міністр. - Я хочу сказати, що це абсолютно не відповідає дійсності".

Кулиняк висловив упевненість, що в найближчі роки не планується передавати музейний фонд в золотовалютні резерви.

Нагадаємо, днями "Історична Правда" писала про те, що зараз активно розглядається можливість запровадження в Україні системи обліку й оцінювання музейних предметів, яку лобіює приватна канадська компанія Tamoikins Museum (керівник – Михайло Тамойкін).

Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.

За твердженнями авторів статті, керівництво Мінкульту вже кілька місяців "вивчає пропозицію" компанії, паралельно імітуючи "громадське обговорення". Коли ж міністерство влаштувало зустріч Тамойкіних із музейниками, стався величезний скандал.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.