Табачник хоче прибрати з підручників "Історію України"?

Міносвіти розробило новий навчальний план для 5-9 класів, за яким всесвітню історію та історію України буде об'єднано в один курс.

Про це повідомляє "Буквоїд" із посиланням на "Дзеркало Тижня".

У міністерстві освіти та науки розробили новий навчальний план для 5-9 класів середньої школи. Проект передбачає зменшення годин на вивчення української мови та літератури і скасування предмету "Історія України".

Як дізналася "ДТ", за новим планом уроків української мови буде лише по два на тиждень (для порівняння, у Росії на вивчення державної мови у шостому класі середньої школи відводиться шість уроків щотижня). У сьомих, восьмих та дев´ятих класах також зменшується кількість годин на вивчення української літератури.

А предмет "Історія України", за задумом керівництва Міносвіти, взагалі зникне з розкладу шкільних уроків. Натомість з'явиться новий, інтегрований курс - історія, в якому буде поєднано всесвітню історію та історію України.

Оскільки навчальних планів для десятого та одинадцятого класу не розроблено, про подальшу долю предмету "Історія України" ніхто нічого певного сказати не може.

Як відомо, в січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.