У Харкові відкривається виставка про Леся Курбаса

Виставка "Лесь Курбас – розстріляний геній українського театру" працюватиме з 24 лютого до 16 березня в Харківському літературному музеї.

Про це повідомляє офіційний сайт Харківської міської влади.

Експозицію підготовано до 125-річчя від дня народження відомого українського режисера, актора, теоретика театру.

На виставці презентують паспорт Леся Курбаса з його фото під час арешту, заяву-"зізнання" у приналежності до "Української Визвольної Організації", афішу Червонозаводського театру сезону 1932–1933 років, а також експонати, що надійшли до Літературного музею нещодавно.

Зокрема, це фотоальбом Марії Травінської (Недогарко), акторки "Молодого театру", а потім "Березоля", що його зберіг харківський актор і режисер Анатолій Стародуб. Частину фотографій ніколи не оприлюднювали, решта – маловідомі.

На відкриття виставки 24 лютого запрошено театрознавців та літературознавців для розмови про творчий шлях Леся Курбаса та його вплив на подальший розвиток української культури, зокрема сучасного мистецтва сцени.

Початок заходу - о 14:00.

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського