Спецпроект

Азаров виділив мільйон на пам'ятник жертвам Голодомору в США

Кабінет Міністрів України планує виділити 1,13 млн гривень на створення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. І 15 тисяч гривень на підтримку українських шкіл за кордоном.

Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України.

Про це повідомляють "Українські новини".

Згідно з розпорядженням, на проведення заходів щодо створення пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у Вашингтоні (США) планується виділити 1,13 млн гривень.

На що ще підуть виділені кошти:

 

2,4 млн гривень - на роботи з проектування, підготовки та ремонту павільйону "Землеробство" у Всеросійському виставковому павільйоні у Москві.

852 тис гривень - на проектування та ремонт приміщень Українського народного дому в Перемишлі (Польща).

102 тис гривень - на проектування та ремонт Центру української культури в Прешові (Словаччина).

332 тис гривень - на періодику, теле- та радіопрограми для українців за кордоном.

100 тис гривень - на проведення закордоном навчальних заходів, видання наукових, публіцистичних та художніх творів та збірок, творів зарубіжних українців. Також - на переклад класиків української літератури іноземними мовами, організацію культурних заходів.

100 тис гривень - на розміщення іноземними мовами інформації на сайті МЗС для "популяризації України на міжнародному рівні".

60 тис гривень - на виготовлення бланків посвідчень закордонних українців.

15 тис гривень - на підтримку українських шкіл за кордоном.

І ще 2,8 тис гривень на оплату видатків, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти для забезпечення цих заходів та на оплату банківських послуг.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.