КАБМІН ЗМІНИВ НАГЛЯДОВУ РАДУ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ"

Кабінет міністрів змінив наглядову раду Національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на розпорядження Кабінету міністрів від 20 лютого.

Так, головою наглядової ради призначено директора Інституту археології Національної академії наук Петра Толочка, заступником голови наглядової ради – директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Андрія Вінграновського.

Членами ради призначено першого заступника міністра Юрія Богуцького, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Ларису Ганзенко, першого заступника Міністра закордонних справ Руслана Демченка, головного художника-реставратора корпорації "Укрреставрація" Інну Дорофієнко, голову Шевченківської райадміністрації Сергія Зіміна.

Також до наглядової ради "Софії Київської" увійшли заступник директора Інституту археології Гліб Івакін, заступник Міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, доцент Львівського нацуніверситету імені Франка Назар Козак, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Людмила Міляєва, заступник голови КМДА Леонід Новохатько, заступник керівника ДУСі Олексій Панько, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик.

Як повідомлялося раніше, Мінкульт змінив директорів кількох заповідників та музеїв. Згодом міністр культури Михайло Кулиняк заявив, що має намір змінити керівництво усіх заповідників.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".