КАБМІН ЗМІНИВ НАГЛЯДОВУ РАДУ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ"

Кабінет міністрів змінив наглядову раду Національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на розпорядження Кабінету міністрів від 20 лютого.

Так, головою наглядової ради призначено директора Інституту археології Національної академії наук Петра Толочка, заступником голови наглядової ради – директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Андрія Вінграновського.

Членами ради призначено першого заступника міністра Юрія Богуцького, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Ларису Ганзенко, першого заступника Міністра закордонних справ Руслана Демченка, головного художника-реставратора корпорації "Укрреставрація" Інну Дорофієнко, голову Шевченківської райадміністрації Сергія Зіміна.

Також до наглядової ради "Софії Київської" увійшли заступник директора Інституту археології Гліб Івакін, заступник Міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, доцент Львівського нацуніверситету імені Франка Назар Козак, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Людмила Міляєва, заступник голови КМДА Леонід Новохатько, заступник керівника ДУСі Олексій Панько, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик.

Як повідомлялося раніше, Мінкульт змінив директорів кількох заповідників та музеїв. Згодом міністр культури Михайло Кулиняк заявив, що має намір змінити керівництво усіх заповідників.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".