Мінкульт хоче змінити керівництво всіх заповідників

Міністр культури Михайло Кулиняк заявляє про намір змінити наглядові ради всіх національних заповідників.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє Ukranews.

"Наглядові ради будуть оновлені у всіх заповідниках, у першу чергу на ті, які передані в управління Міністерства культури", - сказав Кулиняк.

Він нагадав, що нещодавно Кабінет Міністрів змінив наглядову раду заповідника "Софія Київська", який був переданий в управління Мінкульту весною 2011 року.

Міністр зазначив, що вже найближчим часом планується проведення засідань наглядових рад основних за значенням заповідників.

Як відомо, з початку року Мінкультури змінило директорів низки заповідників і музеїв.

Зокрема, міністерство звільнило гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марину Громову, призначивши замість неї Вікторію Лісничу.

Наталю Клименко було звільнено з посади гендиректора Національного музею Тараса Шевченка, а замість неї був призначений Дмитро Стус.

Неля Куковальська була звільнена з посади гендиректора Національного заповідника "Софія Київська".

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".