Мінкульт хоче змінити керівництво всіх заповідників

Міністр культури Михайло Кулиняк заявляє про намір змінити наглядові ради всіх національних заповідників.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє Ukranews.

"Наглядові ради будуть оновлені у всіх заповідниках, у першу чергу на ті, які передані в управління Міністерства культури", - сказав Кулиняк.

Він нагадав, що нещодавно Кабінет Міністрів змінив наглядову раду заповідника "Софія Київська", який був переданий в управління Мінкульту весною 2011 року.

Міністр зазначив, що вже найближчим часом планується проведення засідань наглядових рад основних за значенням заповідників.

Як відомо, з початку року Мінкультури змінило директорів низки заповідників і музеїв.

Зокрема, міністерство звільнило гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марину Громову, призначивши замість неї Вікторію Лісничу.

Наталю Клименко було звільнено з посади гендиректора Національного музею Тараса Шевченка, а замість неї був призначений Дмитро Стус.

Неля Куковальська була звільнена з посади гендиректора Національного заповідника "Софія Київська".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.