На лекцію про Бандеру просять приходити з посвідченнями особи

Лекція німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе перенесена з Могилянки в інше місце. На всі лекції просять приходити із посвідченням особи. Кількість місць обмежена.

Про це повідомляє Фонд Бьолля.

Публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." відбудеться 29 лютого о 17:30 в актовій залі Київської Торгово-промислової палати, що на вул. Б. Хмельницького, 55.

Оновлена програма лекцій Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Києві виглядає так:

29.02, 17:30 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." в актовій залі Київської Торгово-промислової палати (українською мовою, Київ, вул. Б. Хмельницького, 55)

01.03, 18:30 – лекція у Посольстві Федеративної Республіки Німеччина "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською, Київ, вул. Б. Хмельницького, 25)

У зв’язку з отриманням багатьох заявок та браком місць організатори будуть змушені обмежити кількість людей, що зможуть взяти участь у заходах 29 лютого та 1 березня та просять учасників мати з собою посвідчення особи.

Виключне право на фото- та відеозйомку лекцій 29 лютого та 1 березня матимуть організатори заходу.

Як повідомлялося, спершу лекція німецького історика "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні" мала відбутися в Центрі візуальної культури НаУКМА.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.