Рукопис Шарлотти Бронте продано за 691 тисячу фунтів

Рукописний журнал англійської поетеси і письменниці Шарлотти Бронте, в якому вона вже в 14 років описала сцену, що стала прообразом одного з епізодів роману "Джейн Ейр", проданий на аукціоні Sotheby's у Лондоні за 690,9 тисячі фунтів стерлінгів.

 

Про це повідомляє РІА "Новости" з посиланням на прес-службу аукціону.

691 тисяча фунтів - рекордна ціна для манускрипту будь-кого з сестер-письменниць Бронте. Текст написано в 1830 році у вигляді невеликого журналу, де розказано історії, що відбуваються у вигаданому "Скляному місті". Саме туди помістили своїх літературних героїв юні сестри Бронте: Шарлотта, Емілі та Енн.

 Манускрипт

Сестри вигадали власний світ із уявними британськими колоніями в Африці. Одним з жителів "Скляного міста" був лорд Уеллслі, для якого Бронте написала історію пригод і помсти ворогові. 

В цій сюжетній лінії народився й епізод, який став провісником знаменитої сцени з "Джейн Ейр", коли Берта, божевільна дружина містера Рочестера, підпалює гобелен в кімнаті свого чоловіка.

Попередня оцінка лота складала 200-300 тисяч фунтів.

Покупцем став паризький Музей листів і манускриптів, який виставить у себе журнал для публіки вже в січні 2012 року.

Журнал, хоча і був рукописним, був обгорнутий брунатною шкіряною палітуркою. Розмір сторінки - а всього їх 19 - не перевищує 35 на 61 міліметри. 14-річна Шарлотта написала для журналу кілька історій, поему і навіть добірку вигаданої реклами.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.