Брама Покровського монастиря в Києві може впасти - депутат

Головний вхід до Свято-Покровського жіночого монастиря Української православної церкви - брама–пам’ятка ХІХ ст., розташована у Бехтерівському провулку в Києві - потребує термінової реставрації.

Монастир хоче замість історичної брами побудувати цегляну споруду з більшим розміром воріт прямокутної форми.

З відповідним проханням до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця звернулась настоятелька Свято-Покровського жіночого монастиря ігуменя Калісфенія (Т.Т. Шамайло).

 

Депутат розповів, що брама Покровського монастиря хоч і має привабливий зовнішній вигляд, але на думку представників монастиря, є вкрай небезпечною.

Оскільки всі приміщення монастирського комплексу знаходяться в муніципальній власності, то монастир звернувся з проханням замінити стару браму на цегляну зі зміною профілю воріт (в тому числі і для зручності проїзду технологічного транспорту).

"Зрозуміло, що про жодну реконструкцію чи перебудову брами не може йти й мова, бо це пам’ятка, яку можна тільки реставрувати. А от виділити гроші для приведення в порядок технічного стану цієї брами вкрай необхідно", - наголосив Бригинець.

В той же час депутат нагадав, що на ремонт пам’яток Києва в поточному році заплановано виділити лише 2 млн грн за мінімальної потреби 35 млн. грн. Як наслідок пам’ятки приходять в стан, що загрожує життю людей.

Браму було зведено близько 1897 року. Споруда мала дещо незвичний архітектурний образ для свого часу. У центрі брами розташований арковий проїзд.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.