Анонс: конференція щодо закритості українських архівів

В четвер у Києві відбудеться прес-конференція "Закритість відкритих архівів. Дані експертного опитування і моніторингу".

На прес-конференції представлять дані експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

Історики розкажуть про перепони в доступі до архівів, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); звернуть увагу на ціни архівних послуг — скільки коштує дослідження злочинів проти прав людини у ХХ столітті; розкажуть, які з українських архівів найбільш недоступні і на двадцятому році незалежності та оцінять перспективи відкритого доступу до архівів радянської доби.  

Учасники:

• Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху

• Ірина Когут, експерт-соціолог ЦДВР,

• Павло Подобєд, історик.

У підсумку експерти оголосять пропозиції для того, щоб де-юре відкриті архіви стали такими де-факто, а також те, які зміни потрібно внести до профільного закону.

Моніторинг, результати якого представить Центр досліджень визвольного руху, мав на меті дати експертну оцінку ситуації з доступом до архівів.   

Час і місце: 1 березня, 11:00, Київ, вул. Ярославів Вал, 9 (конференц-зал).

Захід відбувається в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Як відомо, голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає українські архіви надміру відкритими.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".