ДАТОВАНО ФРЕСКИ У НАЙСТАРІШІЙ ЦЕРКВІ ПОЛЬЩІ (фото)

Вчені повідомили, що фрески, виявлені у православній церкві в селі Посада Риботицька під Перемишлем, датуються XV сторіччям.

Про це повідомляє TheOrthodoxChurch із посиланням на Associated Press.

Історик мистецтва Ярослав Ґємза розповів, що тільки недавні дослідження дозволили віднести фрески до пізнього Середньовіччя.

Самі фрески, зафарбовані білою фарбою, частково були виявлені вченими ще в 1960-х роках.

 

За словами Ґємзи, в даний час йде збір коштів на реставрацію фресок, які зараз перебувають у поганому стані.

Також було оприлюднено фотографії фресок.

 

Цінність древніх зображень полягає в тому, що фрески в цій церкві є єдиним повним зібранням біблійних образів, намальованих на стінах, у Польщі.

За словами Ґємзи, це є також великою рідкістю для країн Центральної Європи.

Церква святого Онуфрія у Посаді Роботицькій - мурований оборонний храм, збудований на місці існуючого з часів Київської Русі православного монастиря у XV сторіччі.

 Фото: tramp.waw.pl

Вважається найдавнішою зі збережених православних церков Польщі.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.