Російський фільм про війну в Осетії заборонили в Україні (ВІДЕО)

Російський фільм "Август. Восьмого" про війну Росії з Грузією в 2008 році зняли з прокату в українських кінотеатрах.

Фільм про військовий конфлікт 2008 року демонструвався в кінотеатрах Києва всього один день – у четвер, 8 березня, а потім був знятий з прокату.

У київському кінотеатрі "Флоренція" ZN.UA повідомили, що вже в п'ятницю прийшла заборона від міністерства культури. "Прокат заборонили", — сказала співробітниця кінотеатру.

При цьому вона уточнила, що фільм мав вийти у прокат ще кілька тижнів тому, проте його довго не дозволяли.

Трейлер "Август. Восьмого"

Раніше з вимогою заборони фільму до міністерства культури звернулися ВО "Свобода" і грузинська діаспора, які мотивували це тим, що "Август. Восьмого" розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Нагадаємо, в Голлівуді теж зняли фільм про війну в Осетії 2008 року.

У 2010 році Мінкульт не видав прокатного посвідчення російському фільму "Ми з майбутнього-2".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.