59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом

Більшість українців переконані в тому, що Голодомор в Україні в 1932-1933 роках був геноцидом українського народу. Так вважає і значна частина виборців КПУ і Партії регіонів.

Про це свідчить опитування, проведене соціологічною групою "Рейтинг" у лютому цього року, повідомляє "ЛігаБізнесІнформ".

За даними соціологів, 59% опитаних громадян погодилися з твердженням, що Голодомор був геноцидом українського народу. Не погодилися - 26%. Не визначилися - 16%.

Соціологи звернули увагу на коливання громадської думки щодо цього питання. Так, в березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, в січні 2011 року їх кількість зменшилася до 53%, а в квітні 2011 року знову зросла до 58%.

Теза про геноцид розділяють майже 90% жителів заходу, більше 70% - півночі та центру, а також близько 40% - сходу і півдня України. Теза розділяють майже 40% прихильників Партії регіонів і КПУ.

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в областях України та АР Крим. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Аналогічне опитування, проведене групою "Рейтинг" у квітні 2011 року, показало ті ж самі результати.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.