59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом

Більшість українців переконані в тому, що Голодомор в Україні в 1932-1933 роках був геноцидом українського народу. Так вважає і значна частина виборців КПУ і Партії регіонів.

Про це свідчить опитування, проведене соціологічною групою "Рейтинг" у лютому цього року, повідомляє "ЛігаБізнесІнформ".

За даними соціологів, 59% опитаних громадян погодилися з твердженням, що Голодомор був геноцидом українського народу. Не погодилися - 26%. Не визначилися - 16%.

Соціологи звернули увагу на коливання громадської думки щодо цього питання. Так, в березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, в січні 2011 року їх кількість зменшилася до 53%, а в квітні 2011 року знову зросла до 58%.

Теза про геноцид розділяють майже 90% жителів заходу, більше 70% - півночі та центру, а також близько 40% - сходу і півдня України. Теза розділяють майже 40% прихильників Партії регіонів і КПУ.

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в областях України та АР Крим. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Аналогічне опитування, проведене групою "Рейтинг" у квітні 2011 року, показало ті ж самі результати.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.