У Кракові реставрують картину зі Львова - про полон царя Московії (ФОТО)

Фахівці краківського Королівського замку на Вавелі почали реставрацію картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році". Вона зображає реальну історичну подію: коли полоненого царя Василя Шуйського привезли у Варшаву.

Полотно може виявитися оригіналом, який вважали втраченим у XVIII столітті.

Картина "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" початку XVII століття є однією з перших картин польського історичного малярства. Авторство приписують італійському живописцеві Томазо Долабелла.

Походження її до кінця не з’ясоване - можливо, це копія або репліка картини з Королівського замку у Варшаві, що була вивезена російським царем Петром І.

До реставраційної майстерні Королівського замку на Вавелі картина потрапила в грудні 2011 року з Львівського історичного музею. Реставратори запевняють, що настільки знищеного полотна вони ще не бачили. Після рентгену під пізнішими нашаруваннями виявили оригінал з початку XVII століття.

Реставраторські роботи

Директор Королівського замку на Вавелі Ян Островський каже, що невідомо за яких обставин було створено цю картину, наскільки вона є подібною до варшавської, а може і виявитися, що ця картина - оригінал.

"Справа розкриття первісного шару дуже довготривалаі і складна, - повідомила керівник реставраційної майстерні Єва Вілкойць, - вимагає використання дуже потужних розчинників, щоб зняти нашарування кількох поколінь".

Як повідомляє Telewizja Polska, праці з розкриття первісного шару можуть тривати цілий рік. Після реставрації картина експонуватиметься на Вавелі, після чого повернеться назад до Львівського історичного музею.

Відомо, що Томазо Долабелла виконав цикл картин на історичні теми для опорядження Королівського замку у Варшаві.

Сюжет картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" зображає реальну історичну подію: коли полонені гетьманом Станіславом Жолкевським російський цар Василь Шуйський з двома братами постали перед королем Сигізмугдом ІІІ Вазою і сенаторами.

Станіслав Жолкевський - лицар, який підкорив Москву

Згідно з історичними переказами, після приклоніння перед королем Шуйських відвели до окремих покоїв, де їх постригли і поголили. В неволі цар і помер.

Усунення полотен Долабелли зі стін Королівського замку росіяни вимагали ще у XVII столітті - доки, за однією з версій, картини не були вкрадені російськими військами після заволодіння замком. За іншою, польський король Авґуст ІІ Фрідріх подарував картини Петрові І на його багаточисельні прохання.

Первісно, картина, яку передали на реставрацію до Королівського замку на Вавелі, зберігалася в заславському палаці князів Санґушків, звідки у ХІХ столітті перевезена Євстахієм Санґушком до підгорецької резиденції в Галичині.

До Львівського історичного музею полотно потрапило після конфіскації в князя Романа Санґушка, який з початком Другої світової війни, спакувавши частину родинних збірок, намагався перетнути з ними польсько-румунський кордон.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище