У Кракові реставрують картину зі Львова - про полон царя Московії (ФОТО)

Фахівці краківського Королівського замку на Вавелі почали реставрацію картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році". Вона зображає реальну історичну подію: коли полоненого царя Василя Шуйського привезли у Варшаву.

Полотно може виявитися оригіналом, який вважали втраченим у XVIII столітті.

Картина "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" початку XVII століття є однією з перших картин польського історичного малярства. Авторство приписують італійському живописцеві Томазо Долабелла.

Походження її до кінця не з’ясоване - можливо, це копія або репліка картини з Королівського замку у Варшаві, що була вивезена російським царем Петром І.

До реставраційної майстерні Королівського замку на Вавелі картина потрапила в грудні 2011 року з Львівського історичного музею. Реставратори запевняють, що настільки знищеного полотна вони ще не бачили. Після рентгену під пізнішими нашаруваннями виявили оригінал з початку XVII століття.

Реставраторські роботи

Директор Королівського замку на Вавелі Ян Островський каже, що невідомо за яких обставин було створено цю картину, наскільки вона є подібною до варшавської, а може і виявитися, що ця картина - оригінал.

"Справа розкриття первісного шару дуже довготривалаі і складна, - повідомила керівник реставраційної майстерні Єва Вілкойць, - вимагає використання дуже потужних розчинників, щоб зняти нашарування кількох поколінь".

Як повідомляє Telewizja Polska, праці з розкриття первісного шару можуть тривати цілий рік. Після реставрації картина експонуватиметься на Вавелі, після чого повернеться назад до Львівського історичного музею.

Відомо, що Томазо Долабелла виконав цикл картин на історичні теми для опорядження Королівського замку у Варшаві.

Сюжет картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" зображає реальну історичну подію: коли полонені гетьманом Станіславом Жолкевським російський цар Василь Шуйський з двома братами постали перед королем Сигізмугдом ІІІ Вазою і сенаторами.

Станіслав Жолкевський - лицар, який підкорив Москву

Згідно з історичними переказами, після приклоніння перед королем Шуйських відвели до окремих покоїв, де їх постригли і поголили. В неволі цар і помер.

Усунення полотен Долабелли зі стін Королівського замку росіяни вимагали ще у XVII столітті - доки, за однією з версій, картини не були вкрадені російськими військами після заволодіння замком. За іншою, польський король Авґуст ІІ Фрідріх подарував картини Петрові І на його багаточисельні прохання.

Первісно, картина, яку передали на реставрацію до Королівського замку на Вавелі, зберігалася в заславському палаці князів Санґушків, звідки у ХІХ столітті перевезена Євстахієм Санґушком до підгорецької резиденції в Галичині.

До Львівського історичного музею полотно потрапило після конфіскації в князя Романа Санґушка, який з початком Другої світової війни, спакувавши частину родинних збірок, намагався перетнути з ними польсько-румунський кордон.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.