У "Тюрмі на Лонцького" розкажуть про Музей Варшавського повстання

У Львові під час чергової лекції з циклу "Тоталітарне минуле в музеях" розкажуть про музей Варшавського повстання.

 Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

У 2002 році у столиці Польщі було відкрито унікальний музей, повністю присвячений одній події — Варшавському повстанню, яке 1 серпня 1944 року підняли бійці Армії Крайової. Вони хотіли завдячувати своєю свободою тільки собі.

Лекцію "Музей Варшавського повстання: розповідь про одну подію" прочитає Олеся Ісаюк, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка та Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі.

• перебіг повстання та створення музею

• експонування історії однієї події

• способи демонстрації свідчень епохи та передачі атмосфери 

Час і місце: 19 березня 2012 року, понеділок о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1

Це черговий захід циклу семінарів "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту "Досвід подолання наслідків тоталітаризму", організаторами якого є Центр досліджень визвольного руху та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Мета проекту - вивчення практики країн Східної Європи у подоланні наслідків тоталітаризму в різних сферах суспільного життя: національна пам'ять, політика, освіта та культура.

Варшавське повстання — одна з важливих в історії Другої світової війни подій, яка стала героїчним прикладом безнадійного опору одного окремо взятого міста.

Після поразки повстання, Варшава була повністю стерта з лиця землі, а її мешканці перевезені до таборів інтернованих. Бійці Червоної армії вступили у Варшаву тільки наприкінці січня 1945 року, по суті, на руїни. 

Творці Музею поставили собі за мету розповісти не тільки про саме повстання, а й про атмосферу того часу, умови життя окупованої Варшави. Тому експозиція Музею багатошарова — відвідувач по черзі проходить крізь частини експозиції, присвячені рокам окупації Варшави, власне повстанню та подіям, пов’язаним із повстанням.

Музей Варшавського повстання є прекрасним прикладом того, як за допомогою сучасних технічних засобів відтворити подію, яка не залишила по собі майже жодних матеріальних залишків.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".