У Харкові затримали робітника архівів, який крав і продавав документи

У Харкові затримана 56-річна співробітниця Державного архіву Харківської області за підозрою в крадіжці документів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВСУ в Харківській області,

За словами правоохоронців, затримана вже зізналася у крадіжці.

"Було з'ясовано, що в період часу з літа по осінь 2010 року вона винесла з архіву історичні документи - креслення будівель православних церков, фотографії з особистих справ студентів Національного технічного університету і продала їх за 550 гривень колекціонерові, який частину документів залишив собі, а іншу передав 35-річному харків'янину, - повідомив начальник сектору карного розшуку Київського райвідділу міліції Олексій Зінов'єв. - Той виставив дані на продаж в мережі інтернет".

Слідчий відділ Київського райвідділу міліції порушив кримінальну справу за ч. 1 статті 298-1 (умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду) Кримінального кодексу.

Якщо суд визнає затриману винною їй загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Як відомо, увагу до зникнення документів з архіву привернув харківський краєзнавець, директор Харківського приватного музею міської садиби Андрій Парамонов. Після його звернення до прокуратури області в архіві почалася перевірка.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.