До зникнення документів із Харківського держархіву причетні архівісти?

Документи з Державного архіву Харківської області, виставлені на інтернет-аукціоні, могли бути вкрадені тільки за допомогою співробітників цього архіву.

Про це повідомляє SQ.

Як розповів дослідник, директор Харківського музею міської садиби Андрій Парамонов, винести будь-який документ з архіву - завдання, практично нездійсненне для відвідувача.

"В читальному залі завжди багато людей, там встановлені камери відеоспостереження. За правилами, в залі обов'язково мають бути присутні співробітники архіву, та й видають документи під розпис", - зазначив Парамонов.

За словами дослідника, ще одним свідченням того, що співробітники архіву могли бути співучасниками крадіжки, є зникнення супутніх паперів: видалені листи використання цих документів і засвідчувальний лист, в якому зазначається, хто з працівників архіву видавав документи в читальний зал.

Парамонов зазначив, що цінні документи з харківського архіву продавалися на аукціонному сайті "Молоток" за дуже заниженими цінами:

"Наприклад, продавався креслення храму в слободі Луки трохи більше ніж за 60 доларів. Невеликі гроші, але фахівці розуміють, що в цьому місці бував Чехов, тож документ вартий інших грошей. Швидше за все, людина, яка виставляла ці документи на продаж, прагнула якнайшвидше "відбити" вкладені кошти. Не думаю, що він платив співробітнику архіву більше 50 гривень за документ".

За словами Парамонова, з лотів, виставлених на сайті "Молоток", випливає, що з харківського архіву пропало більше 300 різних документів.

"Це креслення, документація на храми і всілякі споруди в Харкові і Харківській губернії, а також бланки паспортів зразка 1870-1880-х років, паспортні книжки початку 20 століття, багато документів зі слідами прошивки, театральні афіші зі слідами реставрації, подорожні листи часів Олександра I", - розповів дослідник.

Нагадаємо, на сайті інтернет-аукціону "Молоток" користувач під ніком "happy_star17" запропонував для продажу проект будівництва дерев'яного храму в слободі Нижча Верхосулка (Зеленківка) Лебединського повіту (1906 р.), проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту (1902 р.), проект розширення кам'яного храму в слободі Луки Сумського повіту (1906 р.), проект будівлі дзвіниці до дерев'яного храму в слободі Бобрик Лебединського повіту (1906 р.).

Вартість кожного документа - трохи більше 200 доларів.

Як розповів користувач архіву Микола Дуда, принаймні, один з виставлених документів точно належить Державному архіву Харківської області: це проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту. За його словами, він знає реквізити цього документа - фонд 4, опис 139, одиниця збереження 699. Дуда також повідомив, що написав листа до харківського архів з проханням розібратися в ситуації.

Як відомо, міліція порушила кримінальну справу за фактом крадіжки документів у Державному архіві Харківської області.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?