До зникнення документів із Харківського держархіву причетні архівісти?

Документи з Державного архіву Харківської області, виставлені на інтернет-аукціоні, могли бути вкрадені тільки за допомогою співробітників цього архіву.

Про це повідомляє SQ.

Як розповів дослідник, директор Харківського музею міської садиби Андрій Парамонов, винести будь-який документ з архіву - завдання, практично нездійсненне для відвідувача.

"В читальному залі завжди багато людей, там встановлені камери відеоспостереження. За правилами, в залі обов'язково мають бути присутні співробітники архіву, та й видають документи під розпис", - зазначив Парамонов.

За словами дослідника, ще одним свідченням того, що співробітники архіву могли бути співучасниками крадіжки, є зникнення супутніх паперів: видалені листи використання цих документів і засвідчувальний лист, в якому зазначається, хто з працівників архіву видавав документи в читальний зал.

Парамонов зазначив, що цінні документи з харківського архіву продавалися на аукціонному сайті "Молоток" за дуже заниженими цінами:

"Наприклад, продавався креслення храму в слободі Луки трохи більше ніж за 60 доларів. Невеликі гроші, але фахівці розуміють, що в цьому місці бував Чехов, тож документ вартий інших грошей. Швидше за все, людина, яка виставляла ці документи на продаж, прагнула якнайшвидше "відбити" вкладені кошти. Не думаю, що він платив співробітнику архіву більше 50 гривень за документ".

За словами Парамонова, з лотів, виставлених на сайті "Молоток", випливає, що з харківського архіву пропало більше 300 різних документів.

"Це креслення, документація на храми і всілякі споруди в Харкові і Харківській губернії, а також бланки паспортів зразка 1870-1880-х років, паспортні книжки початку 20 століття, багато документів зі слідами прошивки, театральні афіші зі слідами реставрації, подорожні листи часів Олександра I", - розповів дослідник.

Нагадаємо, на сайті інтернет-аукціону "Молоток" користувач під ніком "happy_star17" запропонував для продажу проект будівництва дерев'яного храму в слободі Нижча Верхосулка (Зеленківка) Лебединського повіту (1906 р.), проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту (1902 р.), проект розширення кам'яного храму в слободі Луки Сумського повіту (1906 р.), проект будівлі дзвіниці до дерев'яного храму в слободі Бобрик Лебединського повіту (1906 р.).

Вартість кожного документа - трохи більше 200 доларів.

Як розповів користувач архіву Микола Дуда, принаймні, один з виставлених документів точно належить Державному архіву Харківської області: це проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту. За його словами, він знає реквізити цього документа - фонд 4, опис 139, одиниця збереження 699. Дуда також повідомив, що написав листа до харківського архів з проханням розібратися в ситуації.

Як відомо, міліція порушила кримінальну справу за фактом крадіжки документів у Державному архіві Харківської області.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.