Анонс: альбом про українські замки Речі Посполитої

Дмитро Антонюк презентує свій двотомний путівник "Польські замки і резиденції в Україні".

 

Розклад презентацій:

Вінниця, 19 березня (понеділок) о 16.00 / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, читальна зала відділу літератури та інформації з гуманітарних наук  (вул. Соборна, 73)

Кам’янець-Подільський,  20 березня (вівторок) 11.30 / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, (вул. Суворова, 52 - корпус економічного факультету)

Тернопіль, 20 березня (вівторок) 19.00 / Арт-клуб «Коза» (бул. Тараса Шевченка, 23)

Тернопіль, 21 березня (середа) 11.00 / Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, (вул. Танцорова, 51)

Івано-Франківськ, 21 березня (середа) 19.00 / Арт-кафе «Мармуляда» (вул. Чорновола, 23)

Львів, 22 березня (четвер) 18.00 /  Арт-кафе "Під клепсидрою"  (вул. Вірменська, 35 - "Дзига")

Луцьк, 23 березня (п’ятниця) 11.40 /Бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки (вул. Винниченка, 20а)

Київ, 28 березня (середа) о 19.00 у рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" (вул. Володимирська, 45А)

Житомир, квітень.

Більшість замків і шляхетських резиденцій звели колись на теренах України королі, магнати і військові діячі Речі Посполитої. В обох частинах праці Дмитра Антонюка представлено 470 пам’яток.

У першій частині представлена історія польських родових гнізд, починаючи від часів середньовіччя і закінчуючи добою бароко; у другій - мова йде про резиденції від епохи класицизму і до 1939 року. Географічно путівник охоплює пам’ятки більшості правобережних областей України.

Описи палаців й замків містять захопливі історії життя їхніх мешканців (Ґрохольських, Собанських, Скібнєвських, Потоцьких, Сенявських, Браницьких та інших родів), розповідають про метаморфози зовнішнього вигляду споруд, про цікавинки інтер’єру.

Водночас автор закликає звернути увагу на ті пам’ятки, які опинились на межі зникнення, тому у книгах йдеться й про резиденції та замки, які на перший погляд вже не становлять інтересу для туристів.

Дивіться також: "Замки Західної України з пташиного польоту" (ФОТО)

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.