На батьківщині Василя Кука відкриють музей УПА

Львівська ОДА розглядає питання про відкриття експозиції, присвяченої Українській повстанській армії, в історико–краєзнавчому музеї смт. Красне Буського району.

Про це повідомляє ЗІК.

 

Як зазначив голова Буської райдержадміністрації Володимир Сай, ідея музейного проекту в селищі Красне виникла декілька років тому, коли пішов з життя останній головнокомандувач УПА Василь Кук. Він народився у Красному, тут його поховано.

За ініціативою громадськості, місцевих ентузіастів-краєзнавців і депутатів прийнято рішення створити просвітницько-культурний центр, до якого ввійдуть бібліотека та історико-краєзнавчий музей, більшість експонатів якого буде присвячено національно-визвольним змаганням, історії УПА, головнокомандувачу Василю Куку.

У даний час у будівлі майбутнього центру проведено капітальний ремонт і розпочато благоустрій навколишньої території. Зібрано етнографічні та археологічні матеріали, фотокопії історичних документів, світлини, книги та персональні речі Василя Кука, виготовлено частину стендів. Відкриття заплановано на 7 жовтня – у День селища Красне, напередодні 70-ї річниці УПА.

На засіданні організаційного комітету Львівської ОДА з проведення Року УПА розглянуто хід реалізації проекту екскурсійного комплексу музею-криївки підпільної типографії УПА на території Лапаївського лісництва Пустомитівського району.

Як повідомив голова Пустомитівської райдержадміністрації Ігор Чопко, криївка складається з двох частин, розташованих 15 м одна від одної і з’єднаних переходом, вона знаходиться на відстані 1,5 км від с.Басівка. У 70-х роках минулого століття криївка провалилася. Громадськість про пам’ятку довідалася завдяки свідченням учасниці останнього бою УПА на Львівщині, який відбувся 16 серпня 1955 р. в с.Басівка, Володимири Кулик.

Планується, що музей-криївка входитиме в маршрут місцями національно-визвольних змагань 40-50-х років на Львівщині. У цей маршрут також будуть включені тюрма на Лонського у Львові, музей Р.Шухевича у Білогорщі, підпільний штаб Р.Шухевича в с. Грімно Городоцького району, музей пам’яті жертв сталінських репресій в смт. Щирець. Уже зібрано необхідні матеріали для видачі путівника–маршруту національно-визвольними змаганнями.

Як відомо, у грудні 2011 року Львівська облрада проголосила 2012 рік Роком УПА. 23 лютого 2012-го голова Львівської ОДА підписав необхідне розпорядження.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.