У КИЄВІ БУДЕ МУЗЕЙ ШЕСТИДЕСЯТНИКІВ - ПОПОВ

До кінця цього року в Києві планується відкрити Музей шістдесятників. Він розміститься на 400 кв.м. у будівлі на вулиці Гончара, 33 - де колись помер Петро Столипін, а зараз розташовано офіс Народного Руху.

Про це заявив сьогодні голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, повідомляє УНІАН.

За його словами, цей музей стане ще одним подарунком киянам з нагоди 1530-річчя Києва.

“Ви знаєте, ця тема давно звучить, але практичного руху активного в цьому плані не було. В нас уже завершено проект, пройшла його експертиза, і наступного тижня розпочнемо роботи щодо ремонту приміщення”, - сказав Попов.

За словами начальника Головного управління культури КМДА Світлани Зоріної, Музей шістдесятників розміститься у будівлі на вул. Олеся Гончара, 33.

“Ця будівля належить Народному руху України. І НРУ виділив невелику кількість метрів, щоб ми відкрили Музей шістдесятників. Я думаю, що музей буде відкритий до кінця року. Вже вкладена певна кількість коштів – близько 2 млн грн., і ще залишилось вкласти 2 млн”, - сказала вона.

Площа, на якій розміститься музей, становить близько 400 кв. м.​

Як відомо, зараз на будівлі НРУ по Гончара, 33 висить неофіційна меморіальна дошка прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну, який помер у цьому будинку в 1911 році.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.