У КИЄВІ БУДЕ МУЗЕЙ ШЕСТИДЕСЯТНИКІВ - ПОПОВ

До кінця цього року в Києві планується відкрити Музей шістдесятників. Він розміститься на 400 кв.м. у будівлі на вулиці Гончара, 33 - де колись помер Петро Столипін, а зараз розташовано офіс Народного Руху.

Про це заявив сьогодні голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, повідомляє УНІАН.

За його словами, цей музей стане ще одним подарунком киянам з нагоди 1530-річчя Києва.

“Ви знаєте, ця тема давно звучить, але практичного руху активного в цьому плані не було. В нас уже завершено проект, пройшла його експертиза, і наступного тижня розпочнемо роботи щодо ремонту приміщення”, - сказав Попов.

За словами начальника Головного управління культури КМДА Світлани Зоріної, Музей шістдесятників розміститься у будівлі на вул. Олеся Гончара, 33.

“Ця будівля належить Народному руху України. І НРУ виділив невелику кількість метрів, щоб ми відкрили Музей шістдесятників. Я думаю, що музей буде відкритий до кінця року. Вже вкладена певна кількість коштів – близько 2 млн грн., і ще залишилось вкласти 2 млн”, - сказала вона.

Площа, на якій розміститься музей, становить близько 400 кв. м.​

Як відомо, зараз на будівлі НРУ по Гончара, 33 висить неофіційна меморіальна дошка прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну, який помер у цьому будинку в 1911 році.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.