У КИЄВІ БУДЕ МУЗЕЙ ШЕСТИДЕСЯТНИКІВ - ПОПОВ

До кінця цього року в Києві планується відкрити Музей шістдесятників. Він розміститься на 400 кв.м. у будівлі на вулиці Гончара, 33 - де колись помер Петро Столипін, а зараз розташовано офіс Народного Руху.

Про це заявив сьогодні голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, повідомляє УНІАН.

За його словами, цей музей стане ще одним подарунком киянам з нагоди 1530-річчя Києва.

“Ви знаєте, ця тема давно звучить, але практичного руху активного в цьому плані не було. В нас уже завершено проект, пройшла його експертиза, і наступного тижня розпочнемо роботи щодо ремонту приміщення”, - сказав Попов.

За словами начальника Головного управління культури КМДА Світлани Зоріної, Музей шістдесятників розміститься у будівлі на вул. Олеся Гончара, 33.

“Ця будівля належить Народному руху України. І НРУ виділив невелику кількість метрів, щоб ми відкрили Музей шістдесятників. Я думаю, що музей буде відкритий до кінця року. Вже вкладена певна кількість коштів – близько 2 млн грн., і ще залишилось вкласти 2 млн”, - сказала вона.

Площа, на якій розміститься музей, становить близько 400 кв. м.​

Як відомо, зараз на будівлі НРУ по Гончара, 33 висить неофіційна меморіальна дошка прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну, який помер у цьому будинку в 1911 році.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.