УІНП ШУКАЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗНИЩЕНІ НАЦИСТАМИ СЕЛА

Український інститут національної пам'яті звертається до громадян, громадських об'єднань і державних установ України з проханням надати інформацію про акти масового терору гітлерівців проти мирного населення.

Про це йдеться у зверненні УІНП, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо його повністю:

Шановні співвітчизники!

В Україні на державному рівні вшановується трагедія містечка Корюківка Чернігівської області, де 1-2 березня 1943 р. гітлерівські нелюди знищили близько 7000 мирних громадян.

Корюківський злочин проти людяності за масштабом став найбільшим за кількістю одночасних жертв на окупованій території тодішнього СРСР.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії" та Постанови Верховної Ради України "Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни"  в Україні тривають відповідні громадські, меморіальні та наукові заходи.

Зокрема, Українським інститутом національної пам’яті ведеться робота з підготовки науково-довідкового видання – анотованого покажчика знищених окупантами сіл України.

Корюківка - забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Для максимально повного виявлення та увічнення відомостей про страждання наших предків, земляків, ми запрошуємо до співпраці усі державні установи, громадські об’єднання, краєзнавців та громадян України.

Просимо усіх небайдужих до пам’яті українського народу надсилати до Українського інституту національної пам’яті достеменно відому Вам інформацію про села України, де під час війни гітлерівцями, їх союзниками й поплічниками було вчинено акти масового терору проти мирного населення.

При цьому просимо зазначати (у мірі наявності відомостей), дані про розташування села, дату трагедії, виконавців злочину з боку окупантів, кількість населення села та кількість жертв каральної акції, іншу інформацію, що має істотне значення для увічнення пам’яті безневинних жертв нацизму.

Будемо вдячні і за інформацію про дату засування села, наявність пам’ятників (інших меморіальних споруд) в пам’ять про жертв трагедії воєнних часів, а також посилання на джерела наданої інформації.

Зі своєї сторони, Інститут належно відзначить у виданні тих, хто надав посильну допомогу у вшануванні пам’яті про знищені села України, адже на сьогодні, на жаль, відсутні точні дані навіть про їх кількість.

Соборною працею над цією шляхетною справою ми віддамо данину нашої світлої пам’яті невинно убієнними предкам, вшануємо жертв лихоліття на Українській землі.

Відомості просимо надсилати на адресу: ksm@memory.gov.ua,

або поштою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Контактні телефони: (044) 281-08-92, 281-08-88.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.