В Росії продають учнівські зошити з зображенням Сталіна. ФОТО

Поміж історичних фігур на обкладинках учнівських зошитів із серії "Великі імена Росії" є і Сталін. Про нього пишуть таке: "Країна отримала потужну промисловість, промисловість виробила сучасне озброєння, озброєння зробило армію СРСР однією з найсильніших у світі".

Про це пише ЖЖ-юзер varfolomeev.

Ось такі звичайні учнівські зошити в клітинку на 48 аркушів він сфотографував у відділі шкільно-письмового приладдя Московського Будинку книги:

 

Вони видані в пам'ятній серії "Великі імена Росії", з багато оформленою суперобкладинкою, на одній з яких - портрет героя-генералісимуса при повному параді.

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

"Апологією тирана в чистому вигляді, втім, зошити назвати не можна, - пише блогер. - На останніх сторінках вміщено щось на зразок історичних довідок".

 

Про Сталіна написано наступне:

"Одна з найбільш суперечливих фігур... Для одних він - породження пекла і мало не сам Сатана, для інших - найбільший вождь всіх часів... Підкилимова боротьба ніколи не буває чистою і чесною: подальші роки підтвердили цю тезу величезною кров'ю...

Всього за роки правління Сталіна було розстріляно більше 640 000 чоловік, 2 400 000 було відправлено в табори, 765 000 було вислано. Однак у ці ж роки проводились в життя - правда, знову суворими методами - дві програми, які дозволили подолати вікову відсталість Росії - колективізація та індустріалізація...

Країна отримала потужну промисловість, промисловість виробила сучасне озброєння, озброєння зробило армію СРСР однією з найсильніших у світі..."

 

Цей текст супроводжують і кілька фотографій, в т.ч. ГУЛАГу і його в'язнів, пише блогер.

У листопаді 2011 року в Тернополі після втручання міського управління торгівлі було припинено продаж зошитів із зображенням Сталіна з серії "Гламурні лідери".

У листопаді 2010 року в російській Пензі було спалено тираж учнівських зошитів із історичною довідкою про пілотів нацистських ВПС.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".