Продюсери фільму про "матч смерті" скаржаться на націоналістів. ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч", заснованого на міфі про "матч смерті" між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві у 1942 році, скаржаться на цькування з боку українських чиновників та "ультранаціоналістів".

Про це повідомляє ZN.ua.

"Агенція у справах кінематографа України у встановлені законами України терміни не прийняла жодного рішення про видачу (або відмову) прокатного посвідчення на фільм, поставивши таким чином під загрозу прокат, - йдеться у листі продюсерів фільму. - Всі наші перемовини з українськими телевізійними каналами і кінотеатрами заблоковані".

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у "Матчу" виникли проблеми з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина. У фільмі є сцени з оголеною Єлизаветою Боярською, що грає дівчину головного героя. Роль її коханого, воротаря Раневича, дісталася Сергію Безрукову.

"Позиція українських чиновників доповнюється політичною кампанією проти фільму "Матч“, розгорнутою ультранаціоналістами, які ведуть справжнє цькування українських кінематографістів, які брали участь у створенні стрічки, - стверджують продюсери. - Представники державних структур України, що відповідають за цей напрямок, не протидіють цій політичній позиції, дотримуючись думки, що "народу України цей фільм не потрібен".

За словами виробників "Матчу", українські політологи також почали у місцевих ЗМІ активну інформаційну кампанію з метою довести, що фільм про матч з нацистами небажаний перед Євро-2012, бо налаштує українських вболівальників проти німецьких.

Тим часом сайт "Терикон" повідомляє, що всі україномовні персонажі фільму показані активними поплічниками нацистів.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з футболом.

Читайте також:

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

"Мы из будущего-2": чому актори відмовляються зніматися в агітпропі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.