Продюсери фільму про "матч смерті" скаржаться на націоналістів. ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч", заснованого на міфі про "матч смерті" між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві у 1942 році, скаржаться на цькування з боку українських чиновників та "ультранаціоналістів".

Про це повідомляє ZN.ua.

"Агенція у справах кінематографа України у встановлені законами України терміни не прийняла жодного рішення про видачу (або відмову) прокатного посвідчення на фільм, поставивши таким чином під загрозу прокат, - йдеться у листі продюсерів фільму. - Всі наші перемовини з українськими телевізійними каналами і кінотеатрами заблоковані".

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у "Матчу" виникли проблеми з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина. У фільмі є сцени з оголеною Єлизаветою Боярською, що грає дівчину головного героя. Роль її коханого, воротаря Раневича, дісталася Сергію Безрукову.

"Позиція українських чиновників доповнюється політичною кампанією проти фільму "Матч“, розгорнутою ультранаціоналістами, які ведуть справжнє цькування українських кінематографістів, які брали участь у створенні стрічки, - стверджують продюсери. - Представники державних структур України, що відповідають за цей напрямок, не протидіють цій політичній позиції, дотримуючись думки, що "народу України цей фільм не потрібен".

За словами виробників "Матчу", українські політологи також почали у місцевих ЗМІ активну інформаційну кампанію з метою довести, що фільм про матч з нацистами небажаний перед Євро-2012, бо налаштує українських вболівальників проти німецьких.

Тим часом сайт "Терикон" повідомляє, що всі україномовні персонажі фільму показані активними поплічниками нацистів.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з футболом.

Читайте також:

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

"Мы из будущего-2": чому актори відмовляються зніматися в агітпропі

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.