В Ужгороді відновлять військове кладовище Першої світової. ФОТО

В Ужгороді було підписано тристоронню угоду між владою міста, чеською стороною та українськими пошуковцями про здійснення масштабного проекту з повного відновлення первинного вигляду військового кладовища часів Першої Світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської громадської організації пошуковців "Союз "Народна пам'ять".

Ініціатором проекту виступила чеська сторона.

У Чеському військовому архіві у Празі було знайдено поіменні дані на кожного солдата та офіцера, похованого на Ужгородському військовому цвинтарі, а також його детальний план із зазначенням номеру кожної могили та ряду, в якому вона була розташована.

Реалізувати проект планується до 100-річчя від початку Першої Світової війни, яке відзначатиметься у 2014 році.

Нині кладовище перебуває у занедбаному стані. З 1003 обелісків збереглося лише дев’ять, із них декілька напівзруйновані.

Фото громадської організації пошуковців "Пошук-Захід"

Планується відновити та впорядкувати всі могили і встановити на них такі самі обеліски, які встановлювали тут при захороненні загиблих протягом 1914-1919 років. Їхній зовнішній вигляд буде відновлено за тими обелісками, які збереглися дотепер.

Окрім того, передбачається створити меморіал, на якому також будуть викарбувані імена усіх похованих на Ужгородському військовому цвинтарі.

У договорі, який було підписано 2 квітня 2012 року, визначено розподіл обов’язків між трьома сторонами, що братимуть участь у реалізації проекту.

Вигляд могили, яка збереглася

Як відзначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ, голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін, відновлення військового кладовища в Ужгороді – один з перших заходів в рамках підготовки до 100-річчя від початку Першої світової війни.

Довідка:

На старому військовому кладовищі, розташованому в ужгородському мікрорайоні Шахти, протягом 1914-1919 років ховали військових, загиблих під час Першої Світової війни.

Всього на військовому кладовищі в Ужгороді поховано 1003 особи з 11 країн світу: українці, росіяни, італійці, угорці, австріяки, чехи, словаки.

У 1919 році, після закінчення Першої Світової війни, територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини. Дані про Ужгородське військове кладовище були передані до Чеського військового архіву і зберігалися там до наших днів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".