АРХІВ КИЄВА ВИВІСИВ ОНЛАЙН ДОКУМЕНТИ ЗА 400 РОКІВ (фото)

"Історія міста Києва в архівному документі" - під такою назвою сьогодні відкрилася виставка з унікальними матеріалами ХVІІ-ХХІ ст. про ключові події в політичному, господарському і культурному житті Києва.

Про це повідомляє "Закон і бізнес".

Серед оприлюднених документів можна побачити копію універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, ознайомитися зі статистичними даними про соціальний склад населення Києва на 1914 рік тощо.

Копія універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності

Охочі прочитають рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва", подивляться на фотографії студентів київських вузів Ігоря Сікорського, Ісака Бабеля, Костянтина Паустовського, Максима Рильського, Михайла Булгакова, Олександра Довженка, Сергія Корольова.

 Присвоєння Володимиру Опанасовичу Караваєву звання почесного громадянина м. Києва. 1891 р.

Виставка, приурочена до 80-річчя створення Державного архіву Києва, складається з трьох розділів: "Держава", "Економіка", "Київ і кияни у фотодокументі".

 Pішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва"

Документи з виставки можна подивитися тут.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.