Випадково знайшли погребальний папірус чиновника Стародавнього Єгипту

У музеї Квінсленда в Австралії виявлені фрагменти ритуального похоронного папірусу одного з найвідоміших староєгипетських архітекторів - Аменхотепа, сина Хапу.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на агенцію "Франс Пресс" і The Weekend Australian.

Належність знайдених частин рукописного сувою була випадково встановлена ​​єгиптологом Джоном Тейлором. 

Документи, на які звернув увагу єгиптолог, дістали з запасників для супроводу виїзної виставки мумій Британського музею.

Тейлор, котрий приїхав супроводжувати виставку як співробітник Британського Музею, виявив, що документи є частиною Книги мертвих (ритуального похоронного папірусу, який клали в гробницю померлому) одного з найвідоміших староєгипетських архітекторів.

Розрізнені частини книги Аменхотепа зберігаються в різних музеях по всьому світу - в Бостонському музеї образотворчих мистецтв, в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку і в Британському музеї. Про існування цих фрагментів в колекції музею Квінсленда досі не було нічого відомо.

Фрагменти були подаровані музею приватною особою в 1913 році і є частиною сувою завдовжки близько 20 метрів - одного з найбільш довгих, як вважають вчені. Тейлор пояснив, що в 1890-их роках багато приватних осіб приїжджали в Єгипет і купували артефакти, значна частина з яких досі не документована.

Вчені планують оцифрувати нововиявлені частини папірусу і знайти їхнє місце в сувої.

Книга мертвих в стародавньому Єгипті була релігійним збірок текстів і гімнів. Вона призначалася для того, щоб допомогти померлому в подорожі загробним світом. Тейлор підкреслив, що папірус належав "не кому-небудь, а одному з найголовніших чиновників, які жили на піку могутності Єгипту".

Аменхотеп, син Хапу, народився орієнтовно в 1458-1425 роках до нашої ери і керував зведенням кількох проектів, у тому числі великого храму Амона в Карнаці, храму Аменхотепа III у Фівах і колосів Мемнона. Після смерті він шанувався як покровитель лікарів і пізніше став обожнюватися.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро