Google присвятив стартову сторінку винахіднику "блискавки". ВІДЕО

На честь дня народження Гідеона Сундбека, який винайшов застібку "блискавку", компанія Google на своїй стартовій сторінці зобразила інтерактивний "зіпер".

Про це повідомляє bigmir.

Традиційний логотип компанії на головній сторінці порталу замінений заставкою, на якій зображено два шматочки тканини з вишитим словом Google, з'єднаних рухомою "блискавкою".

Шведський інженер Гідеон Сундбек народився 132 року тому 24 квітня 1880-го. Свій винахід він запатентував 29 квітня 1913 року в США. 

Перший прототип "блискавки" був створений у 1891-му Віткомбом Джадсоном із Чикаго. Він виглядав як ряд гачків з одного боку і петельок - з іншого, які зачіпляли за допомогою спеціального напрямного ключа (щоб їх розчепити, ключ треба було перевернути).

Витрати на таку застібку були надто великими, але Сундбек замінив гачки зубцями - і вийшла "блискавка". Новий виріб викликав інтерес і у військових, і в цивільних, і до 1923 року набув широкого поширення.

Остаточну перемогу блискавка здобула в 1937 році, коли герцог Віндзорський вибрав її як застібку для брюк.

Зазначимо, що Google змінює традиційний логотип на головній сторінці свого пошуковика до свят, а також знаменних дат.

Раніше Google робив заставки, присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Читайте також: Google зробив заставку, присвячену уродженцю Львова. ФОТО

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»