Збирають гроші на пам'ятник полковнику Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" планує встановити пам’ятник на могилі полковника ветеринарної служби Армії УНР Костя Вротновського-Сивошапки.

Уродженець Миколаєва, Сивошапка брав активну участь у Перших визвольних змаганнях ще від 1917 року. Обіймав високі адміністративні та військові посади в установах УНР та Української Держави.

З 1920 року мешкав на Волині. Працював ветлікарем у Рівному. Здобув собі високу пошану серед ветеранів Армії УНР, адже надавав скаліченим козакам та старшинам всесторонню матеріальну допомогу, дбав про облаштування їхнього життя. Брав активну участь у громадському житті Рівного, був головою батьківського комітету Рівненської української приватної гімназії.

Стараннями полковника збудовано пам’ятник на могилі командувача Дієвої армії УНР Василя Тютюнника. Саме біля цієї могили, на Дубенському кладовищі Рівного, поховали Вротновського-Сивошапку згідно з його заповітом.

Кость Вротновський-Сивошапка

В період радянської окупації могила Костя Германовича занепала. Українці боялися навіть наближатися до поховань воїнів Армії УНР.

Сьогодні над похованням полковника стоїть старенький хрест, зварений з водопровідної труби. Активісти "Героїки" вирішили його замінити на традиційний для воїнів Армії УНР пам’ятник – Хрест Симона Петлюри.

Для реалізації цього задуму необхідно близько 3000 грн. Кошти вже збирають на малій батьківщин Вротновського-Сивошапки – в місті Миколаєві.

До благородної справи може долучитися кожен, переказавши гроші на картковий рахунок ПриватБанку:

4149 6050 5112 4386

Слабоспицький Олег Олександрович

Докладніше довідатись про встановлення пам’ятника можна за тел. 066 342 13 88 (Олег).

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 15 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях. 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".