Збирають гроші на пам'ятник полковнику Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" планує встановити пам’ятник на могилі полковника ветеринарної служби Армії УНР Костя Вротновського-Сивошапки.

Уродженець Миколаєва, Сивошапка брав активну участь у Перших визвольних змаганнях ще від 1917 року. Обіймав високі адміністративні та військові посади в установах УНР та Української Держави.

З 1920 року мешкав на Волині. Працював ветлікарем у Рівному. Здобув собі високу пошану серед ветеранів Армії УНР, адже надавав скаліченим козакам та старшинам всесторонню матеріальну допомогу, дбав про облаштування їхнього життя. Брав активну участь у громадському житті Рівного, був головою батьківського комітету Рівненської української приватної гімназії.

Стараннями полковника збудовано пам’ятник на могилі командувача Дієвої армії УНР Василя Тютюнника. Саме біля цієї могили, на Дубенському кладовищі Рівного, поховали Вротновського-Сивошапку згідно з його заповітом.

Кость Вротновський-Сивошапка

В період радянської окупації могила Костя Германовича занепала. Українці боялися навіть наближатися до поховань воїнів Армії УНР.

Сьогодні над похованням полковника стоїть старенький хрест, зварений з водопровідної труби. Активісти "Героїки" вирішили його замінити на традиційний для воїнів Армії УНР пам’ятник – Хрест Симона Петлюри.

Для реалізації цього задуму необхідно близько 3000 грн. Кошти вже збирають на малій батьківщин Вротновського-Сивошапки – в місті Миколаєві.

До благородної справи може долучитися кожен, переказавши гроші на картковий рахунок ПриватБанку:

4149 6050 5112 4386

Слабоспицький Олег Олександрович

Докладніше довідатись про встановлення пам’ятника можна за тел. 066 342 13 88 (Олег).

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 15 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".