Музей Голокосту чи всіх жертв Бабиного Яру?

5 квітня 2012 року відбулося розширене засідання президії Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України, на якому було розглянуто та схвалено передпроектну документацію Музею пам’яті жертв Бабиного Яру, розробником якої є Творча архітектурна майстерня "Л. Скорик".

Інформація про це з’явилася на сайті Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" в розділі "Новини".

Будівництво Музею пам’яті жертв Бабиного Яру запропоновано у вигляді (в плані) шестикутної "Зірки Давида" - релігійного символу, що зображений на прапорі Держави Ізраїль.

Лариса Скорик представляє проект музею

Як відомо, в цьому місці нацистами було знищено до 40 тис. євреїв, 25 тис. військовополонених, ромів, моряків, підпільників, партизан, активістів ОУН, звичайних киян.

Очевидно, трагедія євреїв потребує увічнення у вигляді пам’ятника чи меморіалу саме на тому місці Бабиного Яру, де їх розстрілювали. Проте, Державний історико-меморіальний заповідник замовляв проект музею пам’яті жертв Бабиного Яру (тобто усіх загиблих), а не музей Голокосту.

Спецпроект "Історичної правди" - сторінка про Голокост

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".