В Німеччині відзначають День спалених книг

День пам'яті публічного спалення книг відзначається у ФРН з 1947 року.

10 травня 1933-го у всіх університетських містах Німеччини були спалені тисячі книг. Студенти у нацистській формі палили багаття під гаслом "Геть ненімецький дух!".

У Берліні на площі Бебеля члени Націонал-соціалістичного студентського союзу публічно кинули у вогонь приблизно 20 000 книг. Також і в інших університетських містах Німеччини - Бонні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені - були спалені тисячі книг.

Зникнути з колективної свідомості повинні були твори єврейських авторів, твори марксистського і пацифістського характеру, а також книги іноземних письменників.

У число неугодних увійшли близько 12,5 тисячі творів 149 письменників. Серед них - Карл Маркс, брати Манн, Стефан Цвейг, Еріх Марія Ремарк, Еріх Кестнер, Зигмунд Фрейд, Генріх Гейне, Бертольд Брехт, Джек Лондон і багато інших.

Це було лише першою сходинкою до ідеологічного контролю над літературним процесом в Німеччині. 22 вересня 1933-го був прийнятий декрет про створення Імперської палати культури.

До 1939 року відділ літератури повністю контролював роботу 2 500 видавництв, редакцій і друкарень. Книготоргівля - 23 000 книжкових магазинів - теж була полем діяльності цього відділу. Публікуватися могли тільки ті літератори, які пройшли реєстрацію в палаті культури.

У 1995 році на історичній площі Бебеля було встановлено монумент, який являє собою приміщення в грунті з порожніми книжковими полицями, зверху накрите скляною плитою.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.