В Музеї історії відкривається виставка про давнє самоврядування

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Головна мета виставки – висвітлити демократичні принципи та історичні основи старого київського самоврядування, яке своїми витоками сягає європейської традиції організації  життя міста на основі Магдебурзького права.

У виставці беруть участь вісім музеїв, архівів та бібліотек з п’яти країн: Німеччини, Польщі, Росії, Швеції та України.

Це провідні культурно-освітні та наукові установи: Національний музей воєнної історії Швеції – Військовий музей у Стокгольмі, Музей Війська Польського, Баварська державна бібліотека, Російська національна бібліотека, Національний музей історії України, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Музей історії міста Києва, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.

Зарубіжна частина експонатів виставки раніше не була представлена в Україні.

Серед раритетів виставки - атрибути київської влади XVI–XVII ст. – герб, прапор та міська печатка. Остання датується першою половиною XVI ст. і є найранішим експонатом виставки. Печатка вперше надана для публічного експонування Музеєм історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.

Разом із згаданою печаткою з приватної колекції Шереметьєвих в експозиції представлені матриці ще двох печаток – м. Києва кінця XVІI ст. і київського радці Василя Федоровича Ходики.

Вперше після більш 360-річної перерви в Київ повернеться прапор київського міського самоврядування із зображеним на ньому гербом Києва. Прапор нині зберігається у Державній колекції трофеїв Швеції.

Одним із найцінніших артефактів є "Гербівник Георга Ортенбурга" 1602–1604 рр. (список гербівника Конрада Грюненберга 1480 р.). Масивний паперовий рукопис об’ємом 389 сторінок містить 20 малюнків та більше ніж 2000 гербів у техніці темперного живопису. Поміж ними – найраніше відоме живописне зображення герба Києва.

Музей Війська Польського представлений вісьмома графічними творами другої половини XVIII ст. Це копії малюнків Абрагама ван Вестерфельда з воєнної кампанії литовського гетьмана Януша Радзивілла 1651 р.

Малюнки прапорів з архіву Януша Радзивілла, що зберігаються у Відділі рукопису Національної бібліотеки Росії, є ключем до таємниці трофеїв, узятих в упокорених київських міщан кількасот років тому.

Цю тему розвиває пам’ятна медаль на здобуття Києва литовським гетьманом Янушем Радзивіллом “Kiovia Recepta. MDCLI” (Київська фортеця. 1651). Автором карбованої у Ґданську медалі був відомий західноєвропейський медальєр Себастьян Дадлер.

Хронологічно експозицію виставки завершують документи Державного історичного архіву України у м. Києві. Це грамоти підтвердження на війтівство другої половини XVII ст. Одна – від 20 лютого 1667 р. царя Олексія Михайловича про затвердження Данила Полоцького на уряді київського війта пожиттєво, а друга від 29 лютого 1700 р. царя Петра І про затвердження Дмитра Полоцького на тому ж уряді - відповідно до універсалу гетьмана Івана Мазепи.