ПОПОВ ВІДКРИВ МУЗЕЙ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА. І ОДРАЗУ ЗАКРИВ

18 травня голова КМДА Олександр Попов відкрив перший в Україні Музей шістдесятництва на вулиці Гончара, 33.

Однак відразу після пафосного відкриття музей закрили, пише "Комсомольська правда".

З'ясувалося, що перших відвідувачів музей прийме лише через три місяці.

Як відзначає видання, директор музею Миколи Плахотнюк дуже здивувався, коли його запитали про графік роботи музею.  

"Ми тільки підготували експозицію у двох залах, щоб було видно, яким буде музей. Поки не проведена сигналізація, немає ґрат на вікнах, а без охорони залишати експонати ми не хочемо, їх можуть украсти", - сказав Плахотнюк.

Справжнє відкриття музею, який буде розташований у приміщенні Народного руху України на вулиці Гончара, 33, намічене тільки на 24 серпня.  

УП Київ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.