УРЯД ЛИТВИ ВИМАГАТИМЕ ВІД РОСІЇ ВІДШКОДУВАННЯ ЗА ОКУПАЦІЮ

Кабінет міністрів Литви підтримав рішення про створення спеціальної комісії, яка займеться розробкою установок для переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на агенцію BNS.

Очолить комісію гендиректор Центру дослідження геноциду і опору жителів Литви Тереса Біруте Бураускайте.

Комісії доручено розробити свої пропозиції з приводу збитків, завданих Литві у 1940-1991 роках в період перебування її в складі СРСР, і в 1991-1993 роках - від присутності російської армії. До 14 червня пропонується вже представити план дій з цього приводу.

Агентство BNS нагадує, що відразу після відновлення незалежності в 1990 році Литва підняла питання про компенсацію збитків від радянської окупації. Громадяни Литви висловили свою волю на відповідному референдумі.

У червні 2000 року парламент країни прийняв закон "Про відшкодування збитку від радянської окупації", проте реальні кроки зроблені не були.

Росія в двосторонньому договорі 1991 року визнала, що Радянський Союз в 1940 році здійснив "анексію", що порушує суверенітет Литви.

У Вільнюсі заявляють, що Радянський Союз "окупував" Литву в 1940 році, направивши після пред'явлення ультиматуму в країну більше 150 тис. червоноармійців.

Вважається, що Литва через скоєні тоталітарними режимами злочини втратила приблизно третину свого населення.

В 1940-1952 роки з Литви були репатрійовані або виїхали 444 тис. жителів, на фронті загинуло 25 тис., а в табори і заслання були відправлені 275 тис. осіб. Крім того, загинули більше 20 тисяч учасників антирадянського опору.

Канцлер прем'єр-міністра Дейвідас Матуленіс заявляв журналістам, що комісія повинна керуватися раніше зробленими розрахунками величини заподіяної радянської "окупацією" збитку в розмірі 80 млрд літів (близько $ 31 млрд).

"Але це не означає, що Росії буде виставлений якийсь рахунок. Зараз мова йде про певні переговорні принципи", - зазначив він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.