В українські архіви передали спогади бійців УПА з Закерзоння

Напередодні 65-х роковин акції “Вісла” Архіву Центру досліджень визвольного руху передали аудіозаписи 124 спогадів українців Закерзоння (нині територія Польщі), учасників визвольного руху, підпільників ОУН та вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Канадський кінорежисер Мирослав Іванек та дослідник із Польщі Богдан Гук передали від Українського документаційного центру в Торонто (Канада) Архіву ЦДВР оцифровані спогади учасників підпілля ОУН, вояків УПА.

Режисер Мирослав Іваник розповів: "Це унікальна і, мабуть, найбільша збірка спогадів, які стосуються Закерзоння та подій на цій території під час та після Другої світової війни.  Разом із автором цих записів паном Богданом Гуком ми приїхали до Львова, щоб передати їх Архіву Центру досліджень визвольного руху, для експозиції музею "Тюрма на Лонцького" і Центральному державному архіву зарубіжної україніки".

“Відвідувачам Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” буде цікаво почути живі слова очевидців подій. Торік ми демонстрували спогади дисидентів, думаю, що в кінці травня цього року на “Ночі музеїв” ви вже зможете послухати передані записи”, – зазначив Директор Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслан Забілий.

"Аудіозаписи 124 осіб здійснювалися упродовж 15 років: з 1989 р. до 2000 р. Тривалість записів близько 400 годин, – розповів дослідник із Польщі Богдан Гук. – Все починалося від записів на касети з магнітною плівкою, потім я їх оцифровував, а тепер роблю відеозаписи учасників подій на Закерзонні, які дожили до наших днів".

Оцифровані копії передано до Архіву Центру досліджень визвольного руху, а оригінали зберігатимуться у столиці України, в Центральному державному архіві зарубіжної україніки.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".