Варшава вимагає від Обами вибачення за фразу "польські концтабори"

Керівництво Польщі вимагало від Вашингтона принести офіційні вибачення за слова президента США Барака Обами, який помилково назвав фашистський концтабір на території Польщі "польським".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Білий дім повинен принести вибачення за цю обурливу обмовку", - написав голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у своєму твітері.

"Шкода, що незнання і некомпетентність затьмарили таку важливу церемонію", - додав міністр.

Інцидент, що викликав різку реакцію польської сторони, стався, коли Обама вручав вищу цивільну нагороду - президентську Медаль Свободи - Яну Карському (посмертно) - колишньому польському офіцеру-підпільнику, який був свідком звірств нацистів у концтаборах.

Представник Національної ради безпеки США Тоні Вієтор пізніше повідомив, що президент "обмовився". "Він мав на увазі нацистські табори смерті в Польщі", - сказав він.

Як відомо, польський уряд уважно відстежує, щоб німецькі концтабори, що знаходилися на території Польщі в роки Другої світової війни, ніхто не називав польськими.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.