В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

У храмі Ужгородської богословської академії УПЦ Московського патріархату відслужили заупокійні літії за лідерами національно-визвольного руху в Україні Євгеном Коновальцем та Симоном Петлюрою.

Про це повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт академії.

23 травня була відслужена заупокійна літія за провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938), що був одним з засновників Січових Стрільців, Організації українських націоналістів і загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації НКВД.

25 травня в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії була відслужена заупокійна літія за Симоном Петлюрою (1879-1926), який був головним отаманом військ та головою Директорії УНР у 1919-1920 рр. Петлюру убили в Парижі 25 травня 1926 року.

Літії очолив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, професор, архімандрит Віктор (Бедь).

Як відомо з православної богослужбової практики, літія здійснюється, зокрема, при спогадах про якісь лиха, з'єднуючись з молебном, а інколи і з хресним ходом.

Особливий рід літії встановлений для молитви за померлого і служиться при винесенні його з будинку, а також, за бажанням його родичів, під час церковного поминання померлого у всякий інший час.

Раніше повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Читайте також:

Як убивали Коновальця

Як убивали Петлюру

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.