В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

У храмі Ужгородської богословської академії УПЦ Московського патріархату відслужили заупокійні літії за лідерами національно-визвольного руху в Україні Євгеном Коновальцем та Симоном Петлюрою.

Про це повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт академії.

23 травня була відслужена заупокійна літія за провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938), що був одним з засновників Січових Стрільців, Організації українських націоналістів і загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації НКВД.

25 травня в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії була відслужена заупокійна літія за Симоном Петлюрою (1879-1926), який був головним отаманом військ та головою Директорії УНР у 1919-1920 рр. Петлюру убили в Парижі 25 травня 1926 року.

Літії очолив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, професор, архімандрит Віктор (Бедь).

Як відомо з православної богослужбової практики, літія здійснюється, зокрема, при спогадах про якісь лиха, з'єднуючись з молебном, а інколи і з хресним ходом.

Особливий рід літії встановлений для молитви за померлого і служиться при винесенні його з будинку, а також, за бажанням його родичів, під час церковного поминання померлого у всякий інший час.

Раніше повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Читайте також:

Як убивали Коновальця

Як убивали Петлюру

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.