В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

У храмі Ужгородської богословської академії УПЦ Московського патріархату відслужили заупокійні літії за лідерами національно-визвольного руху в Україні Євгеном Коновальцем та Симоном Петлюрою.

Про це повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт академії.

23 травня була відслужена заупокійна літія за провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938), що був одним з засновників Січових Стрільців, Організації українських націоналістів і загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації НКВД.

25 травня в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії була відслужена заупокійна літія за Симоном Петлюрою (1879-1926), який був головним отаманом військ та головою Директорії УНР у 1919-1920 рр. Петлюру убили в Парижі 25 травня 1926 року.

Літії очолив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, професор, архімандрит Віктор (Бедь).

Як відомо з православної богослужбової практики, літія здійснюється, зокрема, при спогадах про якісь лиха, з'єднуючись з молебном, а інколи і з хресним ходом.

Особливий рід літії встановлений для молитви за померлого і служиться при винесенні його з будинку, а також, за бажанням його родичів, під час церковного поминання померлого у всякий інший час.

Раніше повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Читайте також:

Як убивали Коновальця

Як убивали Петлюру

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.