Апеляція залишила вирок за знищення бюста Сталіна в силі

Апеляційний суд Запорізької області залишив в силі вирок суду першої інстанції членів "Тризуба", засуджених за обезголовлення погруддя Йосипу Сталіну в Запоріжжі.

Про це повідомили в прокуратурі Запорізької області, передає "Інтерфакс-Україна".

14 червня Апеляційний суд Запорізької області розглянув справу "тризубівців", засуджених за псування майна Запорізького обласного комітету Компартії.

Суд не знайшов у скаргах засуджених та їх адвокатів підстав для зміни вироку в частині кваліфікації дій та міри покарання.

"Суд відхилив вимогу захисту про визнання засуджених по даній кримінальній справі невинними", - заявив старший прокурор прокуратури Запорізької області Андрій Кметь.

У той же час, регіональний Апеляційний суд "зменшив суму матеріального збитку, понесеного обласним комітетом КПУ на 3,2 тисячі гривень, і зобов'язав "тризубівців" відшкодувати запорізьким комуністам 106,63 тисячі гривень".

Як зазначили адвокати підсудних, суд вирахував з матеріального збитку вартість 100 кг силуміну, з якого був виготовлений пам'ятник генералісимусу.

Як розповів глава Запорізької облорганізації "ВО "Свобода" Віталій Подлобніков, "засуджені тризубівці не збираються платити комуністам за Сталіна і налаштовані подавати позов до Європейського суду".

"Цікаво, що сьогодні Апеляційний суд Запорізької області таки визнав пам'ятник Сталіну незаконним, проте жодних наслідків, жодних покарань для обкому КПУ - господаря скандального монумента, це рішення не принесло. Засуджені націонал-патріоти налаштовані "воювати" за справедливість і далі" - заявив він.

Нагадаємо, що засуджені у грудні 2011 року до кількох років ув'язнення за спилювання голови погруддю Сталіна члени ВО "Тризуб" повинні будуть компенсувати КПУ всі витрати, пов'язані зі створенням пам'ятника – 110 тисяч гривень.

Запорізькі комуністи оголосили, що на компенсовані гроші вони встановять іще одне погруддя Сталіна - в Луцьку.

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.